Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія – головна бібліотечна установа, провідний інформаційний, культурно-просвітницький та науково-методичний центр Дніпропетровщини. За обсягом фондів та за часом заснування належить до найбільших та найстаріших ОУНБ України. Повне офіційне найменування – Комунальний заклад культури «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія» (КЗК «ДОУНБ»).

Попередником КЗК «ДОУНБ» була губернська публічна бібліотека; її офіційне відкриття відбулося в будинку Дворянських зборів (Потьомкінському палаці) 9 (22) травня 1834 р. Бібліотека стала першою установою культури у тогочасному Катеринославі (нині – м. Дніпро). Поштовхом до її відкриття став обіжник Міністерства внутрішніх справ Російської імперії від 5 (17) липня 1830 р. № 777 «О заведении в губерниях публичных библиотек для чтения».

На день відкриття у фонді бібліотеки налічувалося приблизно 200 книжок і газет. Існувала бібліотека фактично на кошти її читачів (за тогочасною термінологією – передплатників), яких загалом було небагато. У 1839 р. увесь фонд бібліотеки був втрачений унаслідок пожежі у будинку Дворянських зборів. Книгозбірня відновила свою роботу 8 травня 1843 р., але діяла лише 8 років. У 1851 р. за розпорядженням губернатора, під приводом нестабільної політичної ситуації, бібліотека припинила свою роботу, а її фонди були законсервовані.

Спроби прогресивних представників місцевої інтелігенції, членів Товариства самовдосконалення («Пікквіки»), офіційно відродити бібліотеку в Катеринославі не мали успіху. Протягом майже 20 років (1859–1887) бібліотека частково виконувала свої функції при книжковому магазині В. Ульмана, який був її єдиним бібліотекарем і видавав книжки читачам за плату та під заставу.

З наближенням 100-річчя від часу заснування Катеринослава та підготовкою у місті до ювілейної дати питання про поновлення роботи бібліотеки знову привернуло увагу громадськості. В. Ульман через секретаря Катеринославської міської управи М. Володимирова передав збережену книжкову збірку колишньої губернської бібліотеки міській Думі. Інтелігенція міста започаткувала періодичне видання «Екатеринославский юбилейный листок», кошти від продажу якого спрямовувались на відновлення бібліотеки.

Відкриття відродженої бібліотеки відбулося в листопаді 1889 р.: вона отримала статус міської громадської бібліотеки, який визначив її роль і призначення як головного книгосховища літератури про край, відновив колегіальність управління бібліотекою, закріпив права і обов’язки бібліотекарів як службовців державної установи. Катеринославська міська громадська бібліотека діяла на підставі «Правил», затверджених міською Думою 19 жовтня 1889 р., і була закладом, підвідомчим Думі. Відповідно до «Правил» бібліотеки її справами керувала рада, склад якої затверджувався Думою. Першим головою ради бібліотеки протягом 1882–1896 рр. був Г. Залюбовський, член Катеринославського окружного суду. Першими бібліотекарями працювали А. Акінфієва та В. Ващинська. 

Зі щорічних звітів губернатора міністрові внутрішніх справ, в яких є інформація і про стан публічної бібліотеки, відомо, що у 1901–1908 рр. завідувачем бібліотеки була талановитий педагог і просвітителька С. Єгорова, а в її штаті – К. Голубовська, У. Дикарєва, Г. Мордовська, К. Пчолкіна, М. Рубаниста. Суто жіночий персонал бібліотеки і в такій кількості для тогочасної Російської імперії був дуже рідкісним явищем.

У 1889–1902 рр. бібліотека знаходилась у дворі міської управи за адресою – Катерининський просп. (нині – просп. Д. Яворницького), 47. Початок 20 ст. був досить сприятливим для стрімкого розвитку бібліотеки. У листопаді 1902 р. вона отримала просторе приміщення на вул. Московській  (нині – Володимира Мономаха), 3, яке від початку будувалося для Катеринославського комерційного банку, невдовзі визнаного банкрутом. Будівля була викуплена Думою для потреб бібліотеки. Наступного року за участю ради бібліотеки колишня операційна зала банку була переобладнана в читальну залу, а прилеглі до неї приміщення і частина підвалу – в книгосховище; на другому поверсі знаходились квартира завідувача бібліотеки та службові приміщення. Під час революційних подій 1905 р. радикально налаштована рада бібліотеки розпорядилася зробити доступними для читачів усі книжки, які раніше цензурою були заборонені для користування.

Напередодні 1917 р. Катеринославська публічна бібліотека була однією із найбільших книгозбірень Російської імперії: восьмою за обсягом фонду, третьою за кількістю відвідувань і четвертою за книговидачею.

У 1922 р. змінилося найменування бібліотеки, оскільки вона перейшла у підпорядкування губполітосвіти і стала Катеринославською міською публічною бібліотекою імені Жовтневої революції.

У перше десятиріччя після встановлення Радянської влади швидко зростав фонд бібліотеки, який поповнювався безгосподарними та націоналізованими книжковими зібраннями. Постала гостра проблема необхідності розширення площ книгозбірні. У 1925 р. вона отримала нове приміщення на вул.  Широкій  (нині – В. Вернадського), 2. Значну роль у становленні бібліотеки як провідної культурно-просвітницької установи міста у 1920-ті рр. відіграли її керівництво – директор В. Дикарєв та заступники О. Прокоф’єва і Є. Стебельський.

19 липня 1926 р. Катеринослав було перейменовано на місто Дніпро-Петровське (ця назва згодом трансформувалась в Дніпропетровськ), а в 1934 р., у зв’язку з ліквідацією округ та утворенням областей, бібліотеці надано статус Дніпропетровської обласної. У її підпорядкування перейшла велика мережа бібліотек з 60-ти районів області. Суттєво зріс обсяг організаційно-методичної роботи, виконуваної обласною бібліотекою.

Під час Другої світової війни в приміщення бібліотеки влучила авіабомба, що спричинила пожежу; увесь фонд (650 тис. книжок і майже 300 підшивок періодичних видань) загинув, а будівля була  зруйнована вщент.

Одразу після визволення міста у кінці жовтня 1943 р. бібліотечні працівники розпочали роботу з відновлення фонду. За короткий строк було зібрано майже 10 тис. книжок, газет та журналів і облаштовано виділене під книгозбірню приміщення на вул.  Ворошилова (нині – С. Єфремова), 9. Вже 7 листопада того ж року бібліотека знову відчинила свої двері для читачів. Література надходила з Держфонду СРСР у Москві та його філії в Іркутську. Станом на 1 січня 1945 р. книжковий фонд бібліотеки становив 30 895 пр.

У перші післявоєнні роки (1945–1952) бібліотеку очолював колишній фронтовик Т. Коровкін (керував бібліотекою і в 1940–1941 рр.).

Надалі директорами були А. Чекушин (1954–1964), М. Билбас (1964–1974), З. Рижкова (1974–1994). 

У 1958 р. бібліотека, що гостро потребувала розширення своїх площ через невпинне збільшення обсягу фондів, перемістилася у пристосоване приміщення на вул. Кооперативній, (нині – Ю. Савченка), 10, де й дотепер знаходиться частина її підрозділів.

Період 1970-х рр. характеризувався значною активізацією діяльності бібліотеки: з ускладненням і розширенням обсягів завдань було оновлено її структуру, що знайшло відображення у новому статуті ОУНБ. Зросла штатна чисельність персоналу, були розроблені й реалізовані наукові принципи комплектування фондів бібліотеки, розширився репертуар книжкових та передплачуваних періодичних видань, провадилась масштабна робота з формування єдиного довідково-бібліографічного апарату ОУНБ.

У 1975–1981 рр. бібліотека як головний науково-методичний центр Дніпропетровщини очолювала роботу з централізації масових бібліотек області.

У 1984 р. за багаторічну плідну роботу та у зв’язку з 150-річчям від часу заснування бібліотека була нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, кращі працівники отримали грамоти та подяки союзного і республіканського міністерств культури, директору бібліотеки З. Рижковій було присвоєно звання заслуженого працівника культури УРСР.

В останній чверті 20 ст. в бібліотеці створено низку нових структурних підрозділів: відділ літератури з питань мистецтв (1978), відділ автоматизації бібліотечних процесів (1984), краєзнавчий відділ (1989), сектор рідкісних і цінних документів (1991), відділ періодики (1993).

З 1994 р. бібліотекою керує Н. Тітова, яка працює в ОУНБ з 1975 р., а до призначення на посаду директора очолювала краєзнавчий відділ.

Черговим кроком у подальшому розвитку ОУНБ стала масштабна робота з автоматизації бібліотечних процесів та розширення функціональних можливостей закдаду. У 1995 р. відбулася нова зміна у структурі книгозбірні: створено сектор комп’ютеризації (2000 р. реорганізований у відділ). У 2001 р. ліквідовано, як самостійний структурний підрозділ, відділ обслуговування спеціалістів сільського господарства, він став частиною патентно-технічного відділу; реорганізовано відділ МБА на сектор МБА; у 2012 р. відкрито відділ (з 2015 р. – сектор) соціокультурних проектів та зовнішніх зв’язків. У взаємодії з партнерами ОУНБ для більш ефективного обслуговування користувачів створено низку інформаційно-ресурсних підрозділів: Інтернет-центр (1999), Канадсько-Український бібліотечний центр (2000), Центр художньої літератури (2003), Центр правової інформації (2004), Інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку» (2004), Центр європейської інформації (2005), Регіональний тренінговий центр (2010).

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 14 травня 2010 р. № 709-24/V «Про затвердження статутних документів окремих обласних комунальних підприємств, закладів та установ <…> Дніпропетровської області» було змінено назву ОУНБ і вона отримала офіційне найменування – Комунальний заклад культури «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія».

У 2013 р. КЗК «ДОУНБ» за результатами конкурсу, проведеного Українською бібліотечною асоціацією, за успішну реалізацію проекту «Бібліотека як центр неформальної освіти» отримала почесне звання «Бібліотека року». Того ж року книгозбірня стала переможцем Всеукраїнського конкурсу у номінації «Кращий електронний каталог на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки». У 2015 р. КЗК «ДОУНБ» здобула першість у Всеукраїнському конкурсі у номінації «Кращий сайт з популяризації читання обласної бібліотеки».

У сучасній структурі ДОУНБ діють 20 спеціалізованих відділів і секторів, 6 інформаційно-ресурсних центрів, які забезпечують науково обґрунтований і диференційний підхід до роботи з різними  категоріями користувачів.

Фонд бібліотеки є універсальним (багатогалузевим) за змістом і типами та різновидовим за формою документів – книги, періодичні видання, патентна та нормативно-технічна документація, географічні карти, поштові листівки, електронні документи тощо, загальний обсяг якого, станом на 01.01.2019 р., – 3 034 856 пр., 89 мовами світу. У фонді – понад 2 тис. назв періодичних видань, які почали передплачувати з 1943 р. Враховуючи те, що у м. Дніпрі зосереджена велика кількість різнопрофільних промислових підприємств, трохи більше 50 % фонду становить патентна та нормативно-технічна документація, реферативні видання центрів НТІ (1 550 129 пр. на цю ж дату).

Бібліотека є депозитарієм літератури про край і постійно дбає про вичерпне її комплектування та збереження. Має рідкісні видання минулих століть про Катеринослав і Катеринославську губернію, місцеві періодичні видання, включаючи й окремі часописи 19 ст., передані в ОУНБ небайдужими громадянами.

У секторі рідкісних та цінних документів зберігаються: колекція рідкісних і цінних видань, до складу якої входять стародруки кириличного та гражданського шрифтів за 150 років (1651–1800), українські стародруки з друкарень Харківського університету та Києво-Печерської Лаври, книги з автографами, екслібрисами; колекція періодичних видань 18–20 ст.; видання великого формату та мініатюрні книги; прижиттєві твори та твори, що не перевидавалися, авторами яких є видатні вчені, письменники, діячі культури; рідкісні енциклопедії, словники та довідники 18–19 ст.; література з генеалогії; пам’ятки поліграфічного мистецтва.

У бібліотеці з 1993 р. діє електронний каталог книг та періодики, загальний обсяг якого становить 2 046 056 записів (станом на 01.01.2019 р.). У 2011 р. на базі генерального абеткового каталогу створено електронний «імідж-каталог», завдяки якому є можливість здійснювати пошук у сукупному книжковому фонді КЗК «ДОУНБ». Каталоги доступні як у внутрішній мережі, так і на сайті книгозбірні. Бібліотека є учасницею міжнародних та ініціатором регіональних та міжрегіональних корпорацій зі створення електронних каталогів. З 2007 р. КЗК «ДОУНБ» – учасник проекту «Міжрегіональний аналітичний розпис статей» (МАРС), з 2008 р. – ініціатор та координатор міжрегіонального проекту з аналітичного розпису вітчизняної періодики «Придніпровський корпоративний каталог» , з 2006 р. реалізується регіональний проект із аналітичного розпису краєзнавчої періодики «Дніпропетровщина». У 2016 р. Дніпропетровська ОУНБ за підтримки обласної державної адміністрації почала реалізовувати регіональний проект «Електронний каталог», що полягає у створенні каталогізованої сукупності бібліографічних записів на книжкові фонди публічних бібліотек області.

У підрозділах бібліотеки формуються фактографічні, бібліографічні, повнотекстові бази даних, оглядово-аналітичні довідки, дайджести з економічних, політичних, правових проблем, питань розвитку місцевого самоврядування, науки, освіти, культури.

Бібліотека розміщена в п’яти приміщеннях. У трьох із них (вул. Ю. Савченка, 10; вул. Байкальська, 78; просп. Д. Яворницького, 18) забезпечується обслуговування користувачів, а два приміщення (вул. М. Грушевського, 89; вул. Князя Ярослава Мудрого, 10) є книгосховищами, де зберігаються основний книжковий фонд бібліотеки та фонд періодики. Загальна площа приміщень бібліотеки – 6 592 м², для роботи в залах створено 379 читацьких місць. У розпорядженні користувачів 63 автоматизованих робочих місця з виходом до інтернету. Щороку загальна кількість користувачів бібліотеки становить у середньому понад 50 тис., за єдиною реєстрацією – більш ніж 24 тис., відвідувань бібліотеки – понад 600 тис., у тому числі звернень до сайту КЗК «ДОУНБ» – понад 400 тис., документовидача – більш як 2 млн. пр.

Бібліотека як регіональний науково-методичний та координаційний центр для бібліотек області аналізує стан розвитку бібліотечної справи на теренах краю; прогнозує розвиток публічних бібліотек; упроваджує інноваційний вітчизняний та зарубіжний досвід та послуги; дбає про розвиток системи безперервної професійної освіти персоналу бібліотек; укладає щорічні інформаційно-аналітичні огляди роботи книгозбірень області; акумулює та узагальнює статистичні дані.

Важливим сегментом діяльності установи є науково-дослідна робота з актуальних бібліотекознавчих, книгознавчих, соціологічних питань. Бібліотека ініціює проведення регіональних та міжрегіональних науково-практичних конференцій, розробляє програми та методики регіональних і локальних досліджень та надає  рекомендації за їх підсумками.

Редакційно-видавничий відділ КЗК «ДОУНБ» щорічно забезпечує вихід з друку більш ніж 30 назв видань (науково-методичних, бібліографічних, інформаційних, рекламних), підготовлених працівниками структурних підрозділів.

З 2003 р. КЗК «ДОУНБ» спільно з Дніпропетровською бібліотечною асоціацією видає регіональний інформаційно-методичний збірник для бібліотечних фахівців області «Бібліотечна Дніпропетровщина», що виходить двічі на рік, з 2012 р. – щорічний інформаційний бюлетень «Вісник Дніпропетровської бібліотечної асоціації». З 1972 р. щорічно видається краєзнавчий календар знаменних та пам’ятних дат «Моє Придніпров’я». Регулярно готуються науково-допоміжні та рекомендаційні бібліографічні посібники, переважно краєзнавчої тематики, у т. ч. в серіях: «Достойники Придніпров’я», «Дослідники рідного краю», «Туристичне Придніпров’я», «Історія міст і сіл Дніпропетровщини», «Історичні постаті: міфи та реальність», «Раритетні видання з фонду ДОУНБ» та інші.

У партнерстві з активними користувачами бібліотеки – краєзнавцями, членами краєзнавчого бібліотечного клубу «Ріднокрай» та членами Дніпровського генеалогічного товариства, видаються, відповідно, щорічний краєзнавчий альманах «Січеславщина» (з 1997 р.) та альманах «Витоки» (з 2012 р.).

Повні тексти видань бібліотеки представлені в електронній бібліотеці «Електронна бібліотека. Колекції» на сайті КЗК «ДОУНБ».

Дніпропетровська ОУНБ є активним учасником міжнародних програм та проектів, ініційованих Міжнародним фондом «Відродження», Міжнародною радою наукових досліджень та обмінів (IREX), Товариством приятелів України (осередки в Оттаві та Торонто), Посольством США в Україні, Фондом Білла та Мелінди Гейтс, Гете-інститутом та ін.

Бібліотека брала участь у реалізації програми міжнародної технічної допомоги «Глобальні Бібліотеки "Бібліоміст-Україна"» з просування розвитку доступу до інтернету в 2010–2014 рр., яку адмініструвала IREX.

Співпрацюючи з правлінням заснованої 1996 р. обласної громадської організації «Дніпропетровська бібліотечна асоціація», ОУНБ ініціює та координує регіональні проекти з просування читання: «Читаємо разом» (щорічно, з 2012 р.), з рекламування бібліотечних послуг та продуктів: «Бібліотеки Дніпропетровщини запрошують на побачення» (щорічно, з 2012 р.), конкурсів професійної майстерності: «Бібліо-пані» (2013), «Тарас Шевченко в кадрі» (2014 ), «О, рідне земле, люба моя нене!» (2016); конкурсів читців-декламаторів «Читаємо разом поетів Дніпропетровщини» (2017).

В останні роки 20 ст. бібліотека виконала комплекс робіт зі впровадження у своїй практиці нових інформаційних технологій: всі її приміщення об’єднані оптоволоконними лініями в корпоративну комп’ютерну мережу; уведено в експлуатацію систему автоматизації бібліотек ІРБІС; в мережі інтернет у 2000 р. започатковано сайт бібліотеки.

Ініціатором та організатором робіт з комп’ютеризації бібліотеки став О. Абраїмов (1977–2001), його починання продовжили М. Матвійчук (1949–2016), Г. Крупій. У бібліотеці автоматизовано основні технологічні процеси, пов'язані з комплектуванням, опрацюванням документів та обслуговуванням користувачів.

Функціонують системи автоматизованого замовлення та автоматизованої документовидачі, індивідуальної розсилки інформації та формування статистичних даних бібліотеки. Надаються електронні послуги: запис користувачів до бібліотеки в режимі онлайн; пошук літератури в електронних каталогах бібліотеки та публічних бібліотек області; електронне доставляння документів (ЕДД); віртуальна довідкова служба; передплата на тематичну розсилку інформації; доступ до повнотекстової електронної бібліотеки та до е-книг через QR-код; індивідуальна розсилка інформації; доступ до віртуальних виставок, тематичних сторінок; Wi-Fi майданчики для користувачів; доступ до тематичних баз даних провідних бібліотек та інформаційних центрів світу: БД англійською мовою Virtual Library; БД eLibraryUSA; БД «Академік Онфайл», до інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та  фонду патентної документації.

З січня 2017 р. бібліотека започаткувала Портал «ДніпроКультура» – інформаційно-просвітницький проект, де публікуються текстові, фото-аудіо-відеодокументи, присвячені культурі Придніпров’я загалом та сучасної Дніпропетровської області зокрема.

Дніпропетровська ОУНБ широко представлена в соціальних мережах: підтримує паблік у твітері, має розгалужене представництво у фейсбуці (офіційна сторінка, спільноти й сторінки окремих підрозділів і напрямів роботи), веде блоги «Бібліотечна універсалка» та «Вікно в Америку».

У штаті бібліотеки  – 144 працівники, у т. ч. бібліотечних фахівців 101 (з них 80 відсотків мають вищу освіту, переважно бібліотечну).

За тривалий час існування бібліотеки її здобутки і лідерство серед книгозбірень області визначали, насамперед, професіонали і подвижники книги, імена яких добре відомі серед бібліотечної спільноти: Т. Абраїмова, Л. Афанасьєва, І. Браславська, Т. Васеніна, І. Голуб, Л. Горпиняк, Л. Гурай, М. Данилевська, Є. Дробишевська, М. Іванова, С. Карнаух, І. Котова, Г. Коротоножкіна, І. Луньова, Л. Надтока, О. Панькова, В. Пупченко, М. Пушкар, О. Рєзіна, В. Романець, А. Рудік, Н. Рябова, Н. Сергєєва, З. Старішко, Л. Туманова, В. Филиппович, Л. Шевченко, О. Шевченко, Т. Шекшуєва та багато інших спеціалістів.

Високий рівень роботи кращих працівників бібліотеки неодноразово відзначався як на загальнодержавному, так і на обласному рівнях. У переліку нагород працівників – ордени: «За заслуги» ІІІ ступеню (Л. Гурай), «Княгині Ольги» ІІІ ступеня (Н. Тітова); Почесні грамоти Верховної Ради України (Т. Абраїмова, І. Браславська); Почесні грамоти Кабінету Міністрів України (І. Браславська, Н. Литвиненко, Н. Тітова), Почесні грамоти та почесні відзнаки Міністерства культури України, численні грамоти і подяки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради та Дніпровської міської ради. Сім працівників удостоєні почесного звання «Заслужений працівник культури України» – Т. Абраїмова, Л. Афанасьєва, І. Браславська, І. Голуб, Л. Горпиняк, З. Рижкова, Н. Тітова.

 

Адреса бібліотеки: 49006 м. Дніпро, вул. Ю. Савченка, 10

Електронна адреса: library@libr.dp.ua

Сайт: http://www.libr.dp.ua

 

Блог «Бібліотечна універсалка»

http://libr-universalka.blogspot.com/

Блог «Вікно в Америку»http://woadnepr.blogspot.com/

 

Фейсбук: https://www.facebook.com/libr.dp.ua?ref=aymt_homepage_panel

Твіттер: https://twitter.com/dounb_library

 

 

 

Речь, произнесенная при открытии публичной библиотеки в Екатеринославе. – Москва : Университетская тип., 1834. – 14 с.

Екатеринославские губернские ведомости, 1843. – № 19.

Владимиров М. Историческая записка об Екатеринославских публичных библиотеках (Речь, прочитанная 14 ноября 1889 г. при открытии Екатеринославской городской общественной библиотеки) / М. Владимиров // Екатеринославские губернские ведомости. – 1889. – № 91. – Ч. 2. – С. 1–2.

Видання ДОУНБ (1956–2006) : бібліографічний покажчик / упоряд. І. Голуб. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006. – 141 с.

Пупченко В. До історії бібліотечної справи на Дніпропетровщині (1830–1917 рр.): матеріали досліджень / В. Пупченко. – Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2007. – 48 с.

Книги і книжники. Літопис минулого і сьогодення Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки. 1834–2009 : бібліограф. покажчик / упоряд. : І. Голуб, М. Пушкар, З. Рижкова. – Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2009. – 192 с . [Доповнення до видання готуються кожні п’ять років]. 

Тітова Н. М. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія: шлях довжиною в 175 років / Н. М. Тітова // Бібліотечний форум України. – 2009. – № 4. – С. 31–34.

Тітова Н. М. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія – традиції трьох століть / Н. М. Тітова // Бібліотека ХХІ століття: сучасні аспекти та трансформаційні процеси в умовах побудови інформаційного суспільства: матеріали міжвідомч. наук.-практ. конф. 2 груд. 2014 р. – Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2015. – С. 4–11.

Головна бібліотека Дніпропетровщини : інформаційно-рекламний проспект. – Вид 3-е, випр. і доповн. / укл. : Т. О. Абраїмова, Н. П. Гордійчук. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2016 – 36 с.